моток
МОТО́К, тка́, ч.
1. Рівно змотаний або намотаний на щось мотузок, стрічка, дріт і т. ін.
В кухню входить сажотрус.. Він прямо з роботи з драбинкою, віником і мотком мотузок (Коч., II, 1956, 165);
Мишко висотав один кінець дроту з мотка, що висів у нього на плечах (Мик., II, 1957, 102).
2. діал. Міток.
— Я вам моток пряжі напряду (Мирний, І, 1949, 139).
Словник української мови (СУМ-11)