мотузочок
МОТУЗО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до мотузо́к.
Петру повагом зібрав куски кори, акуратно склав їх, зав’язав мотузочком (Чаб., Балкан, весна, 1960, 22);
*Образно. Узяв її [губку] Чіпка обережно, положив у люльку, придавив нігтем. Потяг раз, удруге — осіяли сіни й важкий дим потягся невеличкими мотузочками (Мирний, І, 1949, 333).
Словник української мови (СУМ-11)