мошва

МОШВА́, и, ж., збірн. Те саме, що мошка́.

Дуже мошва диму боїться! (Вишня, І, 1956, 329);

Над головою [хлопців] роєм вилася мошва та комарі (Збан., Курил. о-ви, 1963, 49);

*У порівн. Про що не подумаєш, а вони [думки] вже тут, мов мошва ота, над головою крутяться, жалять (Цюпа, Назустріч.., 1958, 41);

Хмара мошви.

Значення в інших словниках

1. мошва — мошва́ іменник жіночого роду збірн.  Орфографічний словник української мови
2. мошва — -и, ж., збірн. Те саме, що мошка. Хмара мошви.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мошва — МОШВА́, и́, ж., збірн. Те саме, що мошка́. Дуже мошва диму боїться! (Остап Вишня); Над головою [хлопців] роєм вилася мошва та комарі (Ю. Збанацький); * У порівн. Про що не подумаєш, а вони [думки] вже тут, мов мошва ота, над головою крутяться, жалять (І. Цюпа); Хмара мошви.  Словник української мови у 20 томах
4. мошва — МОШКА́ збірн. (дрібні двокрилі комахи), МОШВА́, МОШКАРА́ розм., МУШВА́ розм. Дзижчить мошка над скошеними травами (Г. Хоткевич); Над головою роєм вилася мошва та комарі (Ю. Збанацький); Який чудесний танок затіяла над пеньком мошкара! (О.  Словник синонімів української мови