мрійно
МРІ́ЙНО. Присл. до мрі́йний¹.
— Завтра наш Доря кінчає десятий рік… — мрійно обізвалася Сусанна (Коцюб., II, 1955, 368);
Я люблю осінь. Вона настроює мене елегійно й мрійно (Коб., III, 1956, 101);
Ти мрійно дивився в морську далечінь (Головко, І, 1957, 78);
Там парк і музика, і… пари, що мрійно ходять обіруч (Сос., II, 1958, 343).
Словник української мови (СУМ-11)