мудрощі

МУ́ДРОЩІ, ів, мн.

1. Те саме, що му́дрість.

— Я не заздрю мудрощам мудрих, і не надить мене спокій спокійних на прославленій ними землі… (Коцюб., II, 1955, 365);

— Зайшов подивитися [на гру] з цікавості. Бачу — ніяких мудрощів нема… (Тулуб, Людолови, І, .1957, 279).

2. ірон. Те саме, що мудрува́ння.

[Парвус (вибухнув глумливим реготом): ] Ха-ха, ха-ха! О, мудрощі поганські! Які ж глибокі! Наче брід в посуху! (Л. Укр. II, 1951, 474).

Значення в інших словниках

1. мудрощі — му́дрощі множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. мудрощі — -ів, мн. 1》 Те саме, що мудрість. 2》 ірон. Те саме, що мудрування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мудрощі — МУ́ДРОЩІ, ів, мн. 1. Те саме, що му́дрість. – Я не заздрю мудрощам мудрих, і не надить мене спокій спокійних на прославленій ними землі... (М. Коцюбинський); – Зайшов подивитися [на гру] з цікавості. Бачу – ніяких мудрощів нема... (З. Тулуб). 2. ірон.  Словник української мови у 20 томах
4. мудрощі — ДО́СВІД (сукупність знань, умінь, здобутих у житті, на практиці), НА́ВИЧКА, НА́ВИКИ (НА́ВИК рідше), ПРА́КТИКА, ШКО́ЛА часто зі сл. життя, життєва; МУ́ДРІСТЬ (МУ́ДРОЩІ) (глибокі знання, розуміння життя, здатність до узагальнення).  Словник синонімів української мови
5. мудрощі — Му́дрощі, -щів, -щам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. мудрощі — Му́дрощі, -щей и -щів ж. мн. 1) Хитроумныя затѣи, хитрые пріемы; мудрствованія. Хитрощі та мудрощі. Ном. № 2969. 2) Мудреныя вещи, что-либо затруднительное для пониманія или исполненія. Не великі тут мудрощі. 3) Заповѣди. Десять Божих мудрощей. Кіев. г.  Словник української мови Грінченка