Словник української мови в 11 томах

музикознавство

МУЗИКОЗНА́ВСТВО, а, с. Наука, що вивчає теорію та історію музики, музичну культуру народів.

Музикознавство — багатопрофільна наука, яка охоплює проблеми історії й теорії музики, музичної естетики, фольклору, професіонального та народного інструментарію, а також хореографічного мистецтва (Нар. тв. та етн., З, 1965, 102).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. музикознавство — музикозна́вство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. музикознавство — -а, с. Наука, що вивчає теорію та історію музики, музичну культуру народів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. музикознавство — Наука, яка вивчає музику як особливу форму художнього осягнення світу, її зв’язки з дійсністю та іншими галузями людської культури, а також закономірності та особливості музичного мистецтва, які визначають його специфічний характер.  Словник-довідник музичних термінів
  4. музикознавство — МУЗИКОЗНА́ВСТВО, а, с. Наука, що вивчає теорію та історію музики, музичну культуру народів. Музикознавство – багатопрофільна наука, яка охоплює проблеми історії й теорії музики, музичної естетики, фольклору...  Словник української мови у 20 томах
  5. музикознавство — Наука про музику; розділи: історія музики, теорія музики, музична етнографія (етномузикологія), інструментознавство, акустика, фізіологія слуху, психологія, соціологія, естетика.  Універсальний словник-енциклопедія