мулла

МУЛЛА́, и, ч. Служитель релігійного культу в мусульман.

Навколо тиша. Лиш од села, з високого стародавнього мінарету, долітають скрипучі, як немазане колесо, різкі згуки побожного поклику мулли (Коцюб., І, 1955, 284);

В аулі Джантемир-бая не було свого постійного мулли, тому один з аксакалів прочитав над мерцями всі уривки молитов, що збереглися в його пам’яті (Тулуб, В степу.., 1964, 94).

Значення в інших словниках

1. мулла — мулла́ іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири мулли́  Орфографічний словник української мови
2. мулла — див. СВЯЩЕНИК.  Словник синонімів Караванського
3. мулла — -и, ч. Служитель релігійного культу в мусульман.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мулла — Священик (мохамедський), див. муфтій  Словник чужослів Павло Штепа
5. мулла — МУЛЛА́, и́, ч. Служитель релігійного культу в мусульман. Навколо тиша. Лиш од села, з високого стародавнього мінарету, долітають скрипучі, як немазане колесо, різкі згуки побожного поклику мулли (М.  Словник української мови у 20 томах
6. мулла — мулла́, молла́ (від араб. маула – пан, володар) в ісламі нижчий сан служителя релігійного культу. Часто М. виконує також функції вчителя й судді.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. мулла — СВЯЩЕ́НИК (служитель культу православної та греко-католицької церкви). ПІП розм., ПАНОТЕ́ЦЬ розм., БА́ТЮШКА розм., ІЄРЕ́Й церк., ПРОТОІЄРЕ́Й церк., ПРОТОЄРЕ́Й розм., ПРОТОПІП церк., ПРЕСВІ́ТЕР церк., ПА́СТИР заст. книжн.  Словник синонімів української мови
8. мулла — Мулла́, -лли́; му́лли, му́ллів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)