мулятися
МУ́ЛЯТИСЯ, яюся, яєшся і рідко МУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, недок., розм. Виявляти нерішучість; вагатися.
Я бачив, що він мулиться, і добре розумів причину (Коцюб., II, 1955, 426);
Кріпаки й наймані слуги вставали одне за одним, але панові здавалося, що вони муляються й не квапляться (Ільч., Козацьк. роду..,1958, 31);
— Чого ви муляєтеся? — всміхнувся Сагайдачний. — Це моя наречена (Тулуб, Людолови, І, 1957, 57).
Словник української мови (СУМ-11)