мундштучок
МУНДШТУЧО́К, чка, ч. Зменш. до мундштук.
Хлопець змовкнув задля того, Щоб прочистить мундштучок (Воскр., Взагалі.., 1948, 108);
Вийняв інженер портсигар, дістав папіросу. Раз надкусив мундштучок, другий раз (Жур., Вечір.., 1958, 26).
Словник української мови (СУМ-11)