мухомор
МУХОМО́Р, а, ч. Отруйний гриб на високій тонкій ніжці, з великою червоною шапкою, вкритою білими цятками.
— А оцей хоч і красивий, Що на шапочці узор, — Це поганий гриб, шкідливий, Зветься гриб цей — мухомор (Нех., Ми живемо.., 1960, 100);
Безліч червоноголових з білими цяточками шапок мухоморів нагадує про те, що літня пора вже минула (Веч. Київ, 14. IX 1957, 4).
Словник української мови (СУМ-11)