мчатися
МЧА́ТИСЯ, мчу́ся, мчи́шся, недок. Те саме, що мча́ти 1.
І знову день ішов за днем, мчалися безупинно хмари над головою, стікали до безодні дощові потоки, і все було по-давньому (Хотк., II, 1966, 268);
Десь кричать і мчаться паровози (Сос., І, 1957, 206);
Взяла [Юнона] спідницю і шнурівку, І хліба з сіллю на тарілку, К Еолу мчалась, як оса (Котл., І, 1952, 66);
Біжить вона [вода] з крутих бурт у глибокі долини, риє задубілу кору землі і мчиться ярами до річки (Мирний, III, 1954, 66).
Словник української мови (СУМ-11)