міазми
МІА́ЗМИ, ів, мн. (одн. міа́зма, и, ж.).
1. Отруйні випари, гази, що утворюються від гниття.
Вода [річки Грузької] каламутна, ширить сморід і міазми, погрожує хворобами (Літ. Укр., 18.І 1963, 4).
2. чого, перен. Те, що отруює свідомість людини.
Міазмами буржуазного декадансу була заражена і певна частина молодої літературної генерації (Поезія.., 1956, 73).
Словник української мови (СУМ-11)