міднолиций
МІДНОЛИ́ЦИЙ, я, е. З обличчям кольору міді.
Дід Дунай, Іван Чайченко, Григорій Волошин і міднолиций Лесь Якубенко поважно допивали свій мед (Стельмах, І, 1962, 30);
Тут [на березі] були загорілі і статні, Так, як мати в любистку найшла. Юнаки міднолиці, брунатні… (Мас., Сорок.., 1957, 306);
*Образно. Парубок мимоволі переводить погляд на схід, і там справді млиновим колесом викочується.. міднолиций місяць (Стельмах, Хліб.., 1959, 131).
Словник української мови (СУМ-11)