мідяно

МІДЯ́НО, нар.-поет. Присл. до мідяни́й 2.

А над усім мідяно гудів басом дзвін (Головко, II, 1957, 344).

Значення в інших словниках

1. мідяно — мідя́но прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. мідяно — нар.-поет. Присл. до мідяний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мідяно — МІДЯ́НО, нар.-поет. Присл. до мідяни́й 2. А над усім мідяно гудів басом дзвін (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах