Словник української мови в 11 томах

міжплемінний

МІЖПЛЕМІННИ́Й, а́, е́.

1. Який існує, відбувається між племенами.

Міжплемінний обмін.

2. Спільний для кількох племен.

Міста, які лежали на зручних торгових шляхах, особливо на берегах великих рік (наприклад, Новгород і Київ), ставали міжплемінними і міжнародними торговими центрами (Іст. УРСР, І, 1953, 44).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. міжплемінний — міжплемінни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. міжплемінний — -а, -е. 1》 Який існує, відбувається між племенами. Міжплемінний обмін. 2》 Спільний для кількох племен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міжплемінний — МІЖПЛЕМІННИ́Й, а́, е́. 1. Який існує, відбувається між племенами. Міжплемінний обмін. 2. Спільний для кількох племен. Міста, які лежали на зручних торгових шляхах, особливо на берегах великих рік (наприклад, Новгород і Київ), ставали міжплемінними і міжнародними торговими центрами (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах