міжцарів’я

МІЖЦАРІ́В’Я, я, с. Період зміни царів, коли престол ніким не зайнятий.

Поки між братами [великими князями Костянтином і Миколою] йшло листування і кур’єри їздили з Петербурга до Варшави (де жив Костянтин) і назад, в країні було фактично міжцарів’я (Іст. СРСР, II, 1957, 142);

— Але видно, що латає Московщина свої дірки після міжцарів’я (Тулуб, Людолови, II, 1957, 459).