мізансцена
МІЗАНСЦЕ́НА, и, ж. Розміщення акторів і обстановки на сцені в різні моменти вистави.
Визначаючи мізансцену, Марко Лукич [М. Кропивницький ] завжди враховував розв’язання даної сцени в психологічних взаєминах та її сценічний вираз (Минуле укр. театру, 1953, 32);
— Стоп! — стукнув олівцем по столі учитель. — А мізансцена? Ти ж збирався вийти на дорогу і подивитися, що там робиться (Кучер, Трудна любов, 1960, 326);
*Образно. Я хочу тобі написати про один маленький факт нашої бойової обстановки — доки його не затулила сотня схожих фактів і я ще бачу його в усіх мізансценах (Ю. Янов., І, 1954, 60).
Словник української мови (СУМ-11)