мізерня
МІЗЕРНЯ́, і́, ж., зневажл. Те саме, що мізе́рія 2.
Маковейчик з простодушною радістю клацав [портсигаром]. — Додому повезеш? — питають його. — Я такої мізерні не повіз би, — каже Хома (Гончар, III, 1959, 294).
Словник української мови (СУМ-11)