Словник української мови в 11 томах

мікадо

МІКА́ДО, невідм., ч. Титул японського імператора;

// Особа, яка носить цей титул.

— Через тиждень з Уссурі наступають на Примор’я слухняні мікадо офіцери (Довж., І, 1958, 120).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. мікадо — міка́до іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. мікадо — невідм., ч. Титул японського імператора. || Особа, яка носить цей титул.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мікадо — Король (японський)  Словник чужослів Павло Штепа
  4. мікадо — МІКА́ДО, невідм., ч. Титул японського імператора; // Особа, яка носить цей титул. – Через тиждень з Уссурі наступають на Примор'я слухняні мікадо офіцери (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
  5. мікадо — міка́до (япон., букв. – висока брама) давньояпонська й сучасна європейська назва японського імператора. В сучасній Японії імператора називають «тено».  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. мікадо — Поширений у Європі титул японського імператора; в Японії вийшов з ужитку.  Універсальний словник-енциклопедія
  7. мікадо — Міка́до, -да, -дові (яп.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)