містицизм
МІСТИЦИ́ЗМ, у, ч. Релігійно-ідеалістичний світогляд, заснований на містиці; схильність до містики.
..такий погляд, за яким релігія має значення вирішального важеля світової історії, зводиться кінець кінцем до чистісінького містицизму (Енгельс, Походж. сім’ї.., 1948, 14);
Я на сни та їх толкування ніколи й нічого не покладав і не покладаю, я містицизмом взагалі ще менше займаюся (Коб., III, 1956, 168);
На протилежність містицизму, культу релігії декадентської літератури, ранні твори поета [П. Тичини] свідчать про матеріалістичну, атеїстичну основу його світосприйняття (Рад. літ-во, 1, 1958, 30).
◊ Впада́ти у містици́зм — ставати містиком.
Сухобрус старівся і впадав у містицизм (Н.-Лев., І, 1956, 394).
Словник української мови (СУМ-11)