мітелочка
МІТЕ́ЛОЧКА, и, ас. Зменш.-пестл. до міте́лка.
Часто вони бачили різні дива, які несла на собі річка: відломлений шматок крижини, на якій ріс очерет і махав сухими китицями, безсило повісивши вниз мітелочку, як приречений на страту каторжанин голову (Тют., Вир, 1964, 254);
— Як прийдуть наші, зберемо, все до віничка, де мітелочки (Тют., Вир, 1964, 440).
Словник української мови (СУМ-11)