міткий

МІ́ТКИЙ, а, е, рідко. Те саме, що влу́чний.

Наша розвідка дуже мітка (Укр.. присл.., 1955, 399).

Значення в інших словниках

1. міткий — Влучний, дотепний [III]  Словник з творів Івана Франка
2. міткий — мі́ткий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
3. міткий — -а, -е, діал. Помітний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. міткий — МІ́ТКИЙ.  Словник української мови у 20 томах
5. міткий — ВЛУ́ЧНИЙ (який точно влучає; добре спрямований у ціль), МЕ́ТКИЙ (МІТКИ́Й рідше), ЦІЛКИ́Й, ЦІ́ЛЬНИЙ діал. Їх (фашистів) наздоганяла влучна куля інших снайперів (В. Кучер); Гримнув влучний постріл (А.  Словник синонімів української мови
6. міткий — Мітки́й, -а́, -е́ Замѣтный, примѣтный.  Словник української мови Грінченка