мітлище

МІТЛИ́ЩЕ, а, с. Держално у мітли.

Міліціонер розмовляв з великим бородатим дідом, що стояв перед ним, обома руками спершись на мітлище (Перв., Дикий мед, 1963, 101).

Значення в інших словниках

1. мітлище — мітли́ще іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. мітлище — див. держак  Словник синонімів Вусика
3. мітлище — -а, с. Держално у мітли.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мітлище — МІТЛИ́ЩЕ, а, с. Держално у мітли. Міліціонер розмовляв з великим бородатим дідом, що стояв перед ним, обома руками спершись на мітлище (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах
5. мітлище — Мітли́ще, -ща с. Древко для метлы.  Словник української мови Грінченка