мічення
МІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. мі́тити¹.
Міченням риб досягається можливість детального вивчення їх розвитку і життя (Колг. Укр., 6, 1957, 38);
Кільця з пластмаси: використовують не для нумерації птиці, а для її мічення при гніздовому спаровуванні (Птахівн., 1955, 74).
Словник української мови (СУМ-11)