Словник української мови в 11 томах

мієлін

МІЄЛІ́Н, у, ч. Жироподібна речовина м’якушевої оболонки нерва.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. мієлін — мієлі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. мієлін — -у, ч. Жироподібна речовина м'якушевої оболонки нерва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мієлін — МІЄЛІ́Н, у, ч. Жироподібна речовина м'якушевої оболонки нерва.  Словник української мови у 20 томах
  4. мієлін — мієлі́н (від грец. μυέλινος – м’який) жироподібна речовина, що становить головну частину м’якушевої оболонки нерва.  Словник іншомовних слів Мельничука