м’якенький

М’ЯКЕ́НЬКИЙ, а, е, пестл. Досить м’який.

А почне мені дріматись, Я під голови м’якеньку.. Підгорну мою рученьку (Щог., Поезії, 1958, 254);

Де усу буть, пушок м’якенький Біленьку шкуру пробивав (Котл., І, 1952, 223);

Та хоч і сирота, а Левкові добре було: був і обмитий, .. щонеділі була й сорочечка біленька, і буханець м’якенький (Кв.-Осн., II, 1956, 255);

— Нехай жінка. буде, як кропива жижкая [жалка], а в здатного чоловіка у тиждень стане м’якенька, як шовкова (Вовчок, VI, 1956, 267);

Став Панкратій Семенович таким запобігливо-солоденьким, таким м’якеньким, що хоч до рани прикладай (Коз., Блискавка, 1962, 173).

Значення в інших словниках

1. м’якенький — М’яке́нький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)