Словник української мови в 11 томах

м’ясниці

М’ЯСНИ́ЦІ, ни́ць, мн. Певний період після посту, коли за законом православної церкви дозволяється вживати м’ясну їжу, одружуватися тощо.

Удовиця у м’ясниці Сина привела (Шевч., II, 1953, 184);

Ой все пости та все пости, та будуть м’ясниці (Сл. Гр.);

Згадався тихий вечір у полі. Вона сиділа з Лавріном біля вітряка, і тоді було вирішено, що восени, в наступні м’ясниці, вони справлять весілля (Донч., III, 1956, 112).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. м’ясниці — М’ясни́ці, -ни́ць, -ни́цям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)