м’ятний

М’Я́ТНИЙ, а, е. Прикм. до м’я́та.

Забуть, забуть благаєш ти — Вечірніх плавнів подих м’ятний (Черн., Поезії, 1959, 399);

// Вигот.з екстракту м’яти.

В народній медицині вживаються м’ятні краплі (Лікар, рослини.., 1958, 79);

// Настояний на м’яті.

[Сотник:] Наготуй нам снідання, та щоб більш було настойок, запіканок, наливок — і полинової, і м’ятної (Стор., І, 1957, 291);

// Який добувають із м’яти.

М’ятна олія.

Значення в інших словниках

1. м’ятний — М’я́тний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)