наближений
НАБЛИ́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до набли́зити.
Навчання в навчальних майстернях, як би воно не було наближене до умов виробництва, все ж замінити його не може (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 282).
2. у знач. прикм., розм. Який близько стоїть до якоїсь (звичайно високопоставленої) особи, користується її довір’ям.
Тільки імператора Никифора.. і ще небагатьох наближених до нього осіб ця звістка [про війну русів з болгарами] не здивувала (Скл., Святослав, 1959, 351);
// у знач. ім. набли́жені, них, мн. (одн. наближений, ного, ч.). Ті, що близько стоять до високопоставлених осіб, користуються їх довір’ям.
Друзі полкові і література відкрили йому очі на життя монархів, зокрема, на життя дому Романових та наближених (Кочура, Зол. грамота, 1960, 33);
Король Фіо бере подану йому.. пальмову гілку і передає своєму головному наближеному (Довж., Зач. Десна, 1957, 444).
3. у знач. прикм., мат. Не зовсім точний, приблизний.
Щоб добути наближений квадратний корінь з точністю до 1, треба добути найбільший цілий корінь з цілої частини даного числа (Алг., І, 1956, 120);
Найпростішими штриховими вимірювальними інструментами є вимірювальні лінійки, рулетки, складані метри, які застосовуються при грубих, наближених вимірюваннях (Допуски.., 1958, 315).
Словник української мови (СУМ-11)