наваха
НАВА́ХА, и, ж. Іспанський довгий складний ніж.
На монахів вийшли хлопці. Всі з навахами й дрючками (Сам., І, 1958, 255);
*У порівн. Де тривога і відвага — там людина, як наваха! (Ю. Янов., V, 1959, 38).
Словник української мови (СУМ-11)НАВА́ХА, и, ж. Іспанський довгий складний ніж.
На монахів вийшли хлопці. Всі з навахами й дрючками (Сам., І, 1958, 255);
*У порівн. Де тривога і відвага — там людина, як наваха! (Ю. Янов., V, 1959, 38).
Словник української мови (СУМ-11)