навзамін

НАВЗАМІ́Н, присл., діал. На заміну.

Хто за життя труждався і скорбив, Той знає ціну радості своєї, Той щедре серце людям віддає І навзамін собі добра не просить (Перв., І, 1958, 560).

Значення в інших словниках

1. навзамін — навзамі́н прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. навзамін — пр., в замін, в обмін, на заміну.  Словник синонімів Караванського
3. навзамін — присл., діал. На заміну.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. навзамін — НАВЗАМІ́Н, присл., діал. На заміну. Хто за життя труждався і скорбив, Той знає ціну радості своєї, Той щедре серце людям віддає І навзамін собі добра не просить (Л.  Словник української мови у 20 томах