навикидати
НАВИКИДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Викидати багато чого-небудь.
Збираються чабани, .. спускаються у вогку колодязну глибінь, щоб вибирати звідти різну нечисть, мул, залізяччя… Цілу купу, чорну, смердючу, навикидають, наллють осторонь від колодязя (Гончар, Тронка, 1963, 53).
Словник української мови (СУМ-11)