наволоком
НАВОЛО́КОМ: Сі́яти (посі́яти) наволо́ком, заст., розм. — сіяти по стерні, розпушуючи землю бороною або ралом.
Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто (Укр.. присл.., 1955, 103);
Посіяла [баба Катря] наволоком, як у всіх уже зеленіло (Головко, І, 1957, 262).
Словник української мови (СУМ-11)