нагально

НАГА́ЛЬНО. Присл. до нага́льний.

— Так ви таки по правді не догадуєтесь, навіщо я вас так нагально закликав до себе? — питав він, не зводячи з Малинки очей (Вас., І, 1959, 138);

Трохи мінорні звуки останніх рядків [пісні] зараз нагально обривалися (Літ. Укр., 4.1 1963, 3).

Значення в інших словниках

1. нагально — нага́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. нагально — див. раптом; скоро  Словник синонімів Вусика
3. нагально — Присл. до нагальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нагально — НАГА́ЛЬНО. Присл. до нага́льний. Війна все ж не розпочнеться нагально враз (Є. Кротевич); – Так ви таки по правді не догадуєтесь, навіщо я вас так нагально закликав до себе? – питав він, не зводячи з Малинки очей (С.  Словник української мови у 20 томах
5. нагально — РА́ПТОМ (так швидко, що ніхто й не сподівався), РАПТО́ВО, НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНЕНА́ЦЬКА, ВРАЗ (УРАЗ), ВІДРА́ЗУ, НАРА́З, РА́ЗОМ, НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО, НЕЖДА́НО-НЕГА́ДАНО, НЕГА́ДАНО-НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО-НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНА́ГЛА розм., НА́ГЛО розм.  Словник синонімів української мови
6. нагально — Нага́льно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. нагально — Нагально нар. 1) Спѣшно. 2) Внезапно. 3) Бурно, порывисто. Нагально дише.  Словник української мови Грінченка