нагий
НАГИ́Й, а, е, заст. Голий.
Не подобає ж воїну довго під ложем згинатися, та ще й нагому (Баш, На землі.., 1957, 64);
Тут лежала безліч нагих пнів, освітлених лагідним світлом місячним (Коб., І, 1956, 462).
Словник української мови (СУМ-11)НАГИ́Й, а, е, заст. Голий.
Не подобає ж воїну довго під ложем згинатися, та ще й нагому (Баш, На землі.., 1957, 64);
Тут лежала безліч нагих пнів, освітлених лагідним світлом місячним (Коб., І, 1956, 462).
Словник української мови (СУМ-11)