надзвичайність
НАДЗВИЧА́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до надзвича́йний.
Неначе пробуджені від сну надзвичайністю того, що сподіялось, люди набули раптом немовби нового бачення світу, і.. все постало перед ними у величезній небуденній єдності (Довж., І, 1958, 93).
Словник української мови (СУМ-11)