надмірно
НАДМІ́РНО. Присл. до надмі́рний.
Велика кількість дешевих робочих рук давала можливість капіталістам зменшувати заробітну плату робітникам і надмірно експлуатувати їх (Укр. літ., 9, 1957, 96);
Остап Антонович сів до скрині, підпер однією рукою свою надмірно велику голову і швидко почав писати (Епік, Тв., 1958, 476);
Обоє вони міцно затиснули вуста, надмірно широко порозкривали очі, наче з переляку (Кучер, Трудна любов, 1960, 24).
Словник української мови (СУМ-11)