надрічний

НАДРІ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що надрічко́вий.

Хлопець крихітку здригнувся, коли його обвіяв надрічний вітерець (Фр., III, 1950, 11);

Крізь марево міського пилу виткнувся одинокий димар, блиснула поруч золота баня, і надрічний вітрець жбурнув ще якісь невиразні відгомони далекого міста (Смолич, І, 1958, 43).

Значення в інших словниках

1. надрічний — надрі́чний прикметник надрічни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. надрічний — -а, -е. Те саме, що надрічковий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надрічний — НАДРІ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що надрічкови́й. Хлопець крихітку здригнувся, коли його обвіяв надрічний вітерець (І. Франко); Крізь марево міського пилу виткнувся одинокий димар, блиснула поруч золота баня, і надрічний вітрець жбурнув ще якісь невиразні відгомони далекого міста (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах