надслухувати
НАДСЛУ́ХУВАТИ, ую, уєш і НАДСЛУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і без додатка, діал. Прислухатися.
Читаючи, вона від часу до часу надслухувала, чи не наближається хто до зали (Коб., III, 1956, 314);
— До двора йдемо всі разом, і будемо надслухувати, де свищуть вартівники (Ірчан, II, 1958, 86);
За тими шанцями неприятель зарився в землю і надслухає (Черемш., Вибр., 1952, 178).
Словник української мови (СУМ-11)