Словник української мови в 11 томах

надтвердий

НАДТВЕРДИ́Й, а, е, спец. Який має дуже велику твердість.

Кристали алмазу вживаються при визначенні твердості загартованих сталей, бурінні твердих гірських порід, для обробки надтвердих сплавів (Наука.., 10, 1956, 14).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. надтвердий — надтверди́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. надтвердий — див. твердий  Словник синонімів Вусика
  3. надтвердий — -а, -е, спец. Який має дуже велику твердість. Надтверді матеріали — матеріали, твердість яких перевищує твердість корунду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надтвердий — НАДТВЕРДИ́Й, а, е, спец. Який має дуже велику твердість. Кристали алмазу вживаються при визначенні твердості загартованих сталей, бурінні твердих гірських порід, для обробки надтвердих сплавів (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах