надурочно

НАДУРО́ЧНО. Присл. до надуро́чний.

Нову гуту заклали поруч із старою, працювали хоч більше надурочно, але залюбки, і через рік вивели вже під дах (Панч, II, 1956, 78);

Микола розповів, що працював надурочно (Гжицький, Вел. надії, 1963, 21).

Значення в інших словниках

1. надурочно — надуро́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. надурочно — Присл. до надурочний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надурочно — НАДУРО́ЧНО. Присл. до надуро́чний. Нову гуту заклали поруч із старою, працювали хоч більше надурочно, але залюбки, і через рік вивели вже під дах (П. Панч); Микола розповів, що працював надурочно (В. Гжицький).  Словник української мови у 20 томах