надчистий
НАДЧИ́СТИЙ, а, е, спец. Який значно перевершує звичайну чистоту, цілком позбавлений якихось домішок (про метал, матеріал і т. іп.).
На багатьох провідних заводах якісної металургії способом електрошлакового переплаву електродів.. одержують багато тисяч тонн надчистої сталі (Роб. газ., 11.1 1963, 2).
Словник української мови (СУМ-11)