надчутливість
НАДЧУТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. надчутли́вий.
У всій своїй надчутливості в естетичних і філософічних речах, справах протиставив і протиставлю я — прасилу землі. Я впрост розхоруюся, мов птах у клітці, коли не можу бути з природою, з землею в контакті (Коб., III, 1956, 380).
Словник української мови (СУМ-11)