надякуватися
НАДЯ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., із запереч. не. Виразити в достатній мірі подяку.
Баби.. просять мене на могорич, бо я їх супроводив аж на ринок. Не можуть мені надякуватися (Март., Тв., 1954, 208);
Громський почуває себе куди краще, зовсім не кашляє по ночах і не надякується Парасі за її турботи (Земляк, Гнівний Стратіоп, 1960, 356).
Словник української мови (СУМ-11)