назбиратися
НАЗБИРА́ТИСЯ, а́ється, док. Поступово зібратися, нагромадитися в якій-небудь кількості.
Тих ляльок та цяцьок назбиралась ціла.. шафа (Н-Лев., IV, 1956, 228);
Назбиралося в його шкільних грошей, що платили школярі з інших сіл за навчання в школі (Вас., І, 1959, 143);
Був вихідний день, і кожен поспішав зробити багато справ, що назбиралися за тиждень (Кучер, Прощай.., 1957, 246);
// Поступово зійтися, зосередитися в якому-небудь місці.
Незабаром прибігли волосні, назбиралось народу повнісінький двір (Мирний, II, 1954, 299);
Біля санвзводів уже назбиралося кілька десятків поранених: вони сиділи й лежали на самім дні яру (Гончар, III, 1959, 53);
// З’явитися, виникнути (про важкі переживання, неприємні справи).
За тих кілька днів назбиралося [у Славка] тої жури багато-багато (Март., Тв., 1954, 332);
3 яким завзяттям вона поринула в щоденні клопоти! А їх одразу назбиралося чимало (Юхвід, Оля, 1959, 104).
Словник української мови (СУМ-11)