назганяти

НАЗГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і НАЗГО́НИТИ, ню, ниш, док., перех. Зганяючи, зібрати в одно місце, зосередити де-небудь велику кількість кого-небудь.

Тисячі назганяли [інтервенти] — і старих, і жінок, і дітей — набили людьми повні амбари, ті самі амбари, з яких перед цим повимітали хліб (Гончар, II, 1959, 35).

Значення в інших словниках

1. назганяти — назганя́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. назганяти — -яю, -яєш і назгонити, -ню, -ниш, док., перех. Зганяючи, зібрати в одне місце, зосередити де-небудь велику кількість кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. назганяти — НАЗГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і НАЗГО́НИТИ, ню, ниш, док., кого, що. Зганяючи, зібрати, зосередити в одному місці велику кількість кого-небудь. Тисячі назганяли [інтервенти] – і старих, і жінок, і дітей – набили людьми повні амбари, ті самі амбари, з яких перед цим повимітали хліб (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. назганяти — ЗБИРА́ТИ (когось, щось в одному місці), СКУ́ПЧУВАТИ, КУ́ПЧИТИ розм., СКУ́ПЛЮВАТИ розм., ЗГРОМА́ДЖУВАТИ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ, КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СТЯГА́ТИ, СТЯ́ГУВАТИ рідше, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ (у великій кількості); ЗГАНЯ́ТИ, ЗГО́НИТИ, НАГАНЯ́ТИ...  Словник синонімів української мови
5. назганяти — Назганя́ти, -ня́ю, -єш и назго́нити, -ню, -ниш гл. Согнать вмѣстѣ.  Словник української мови Грінченка