назмітати
НАЗМІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Змітаючи що-небудь, зібрати в якійсь кількості.
Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в засіку борошенця (Укр.. казки, 1951, 47);
[Репа:] Що це? До млина зібралась? [Катерина:] Думаю змолоти… [Репа:] Назмітала чи украла? (Голов., Драми, 1958, 349).
Словник української мови (СУМ-11)