Словник української мови в 11 томах

найважчий

НАЙВА́ЖЧИЙ, а, е. Найвищ. ст. до важки́й 1 — 9.

Хтось.. скинув з нього [танка] башту і натомість встановив звичайний робочий кран, яким під час ремонту можна піднімати найважчі двигуни… (Гончар, Тронка, 1963, 184);

— Шукай тоді роботу яку. — Потім поправивсь [Петро]: — Та не яку, а … найважчу! (Головко, І, 1957, 446).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. найважчий — найва́жчий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. найважчий — див. важкий  Словник синонімів Вусика
  3. найважчий — -а, -е. Найвищ. ст. до важкий 1-9).  Великий тлумачний словник сучасної мови