найперше
НАЙПЕ́РШЕ, НАЙПЕ́РШ, присл. У першу чергу, перед усім іншим.
— Як же ти думаєш, до кого нам подобніше найперше поїхати? — А я думаю, що слід би до тітки найперше: вона ж моя найближча родичка (Л. Укр., III, 1952, 507);
Діти дуже боялися, що вони не помітять, на якій же ділянці найперше зійде пшениця (Ів., Вел. очі, 1956, 107);
— В Свирида така думка, щоб найперш Панамарчука одвідать… (Вовчок, VI, 1956, 264);
— Зрештою, в тебе, — він звертавсь найперш до Порфира, — своя голова на плечах (Гончар, Бригантина, 1973, 176).
Словник української мови (СУМ-11)