накланятися

НАКЛА́НЯТИСЯ, яюся, яєшся, док.

1. Багато, досхочу покланятися кому-небудь;

// розм. Багато разів згинатися, виконуючи певну роботу.

— Скільки ми з серпом за свій вік накланялись, — доказала таки свою думку Мокрина (Головко, І, 1957, 433).

2. перен. Принижено попросити про кого-, що-небудь багато разів.

— Доки навіть я випрошу коней, то накланяюсь, — скривилась Серафима Марківна (Коп., Вибр., 1953, 230);

Значення в інших словниках

1. накланятися — накла́нятися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. накланятися — -яюся, -яєшся, док. 1》 Багато, досхочу покланятися кому-небудь. || розм. Багато разів згинатися, виконуючи певну роботу. 2》 перен. Принижено попросити про кого-, що-небудь багато разів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. накланятися — Кланятися, уклонятися, уклонитися, повклонятися, гнутися, згинатися, зігнутися, позгинатися, погинатися, погнутися, пригинатися, пригнутися, попригинатися, угинатися, угнутися, повгинатися, хилитися, похилитися, схилятися, схилитися, посхилятися  Словник чужослів Павло Штепа
4. накланятися — НАКЛА́НЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. 1. Багато, досхочу покланятися кому-небудь; // розм. Багато разів згинатися, виконуючи певну роботу. – Скільки ми з серпом за свій вік накланялись, – доказала таки свою думку Мокрина (А. Головко). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
5. накланятися — Накла́нятися, -няюся, -єшся гл. Накланяться, вдоволь покланяться. Поки накланяється! Поки хто оглянеться на вдову!.. Г. Барв. 263.  Словник української мови Грінченка